ПРОЛІСКИ

       Ліс бруньками весь розбух,

       Бо відчув весняний дух.

       В ньому проліски дволисті

       Гріють ніженьки у листі.

       В синє небо їхні квіти

       Синьо дивляться крізь віти.

       Вітер вусом їх лоскоче –

       Синю синь збагнути хоче.

 

КОНВАЛІЇ

У конвалії листки

Заховали квіточки:

Білосніжні намистинки

Як маленькі горошинки.

А пахучі!.. На весь ліс!

Я додому їх приніс.

Дарував своїй бабусі

І сестриченьці Ганнусі.

 

 

ПІДСНІЖНИК

Пробрався з-під снігу     

Підсніжник маленький.

В зелених листочках

Такий чепурненький!

Голівоньку клонить,

Вітає мене…

Коли вже ця довга

Зима промине?!

 

Біленький підсніжник

Долоньками грію,

Для нього і холод

Любов’ю розвію.

 

 

НАРЦИСИ

Ось нарциси стали в ряд.

Певно, вийшли на парад?

Напарфумлені, біленькі,

У листочках зелененьких.

 

 

РЯСТ

Квітне ліс пахучим рястом

Пишно-пишно, рясно-рясно.

В тому лісі рій бджілóк

Витанцьовує танок.

 

 

ВЕРБА

Миє котики верба

Там, де річка голуба.

Де шумить весняна повінь,

Ліс водою всюди повен.

 

 

АБРИКОСИ

Коло білої хатинки

Круглі сонечка висять –

Як малесенькі жаринки,

Тихо в листячку бринять.

Це достиглі абрикоси

Задивилися на світ.

А над ними жовті оси

Витанцьовують політ.

 

ПАВУЧОК 

Павучок по павутині

Лізе, наче по драбині.

 

Все працює. Все пряде.

Павутиночку кладе.

 

Щоб прудке павученятко

Вчилось лазити, як татко. 

 

 

КОНИК І ЖУК

Скочив коник на ромашку

І злякав на ній комашку.

Кома- кома- комашина

Загула, немов машина.

 

Це почув рогатий жук.

Дуже чорний, наче крук.

– Я біжу-біжу-біжу!

У біді допоможу!  

 

 

 

 

ЛАТАТТЯ

Пишна квітка, біла-біла,

На листочок зручно сіла.

Річка квітоньку колише,

Джміль про неї вірші пише.

 

 

ОРХІДЕЯ

А примхлива орхідея

Все питає: «Де я?.. Де я?..»

І не знає, запашна,

Що в букеті вже вона.

 

ВОЛОШКИ 

Сині волошки

Знíтились трошки:

Вічками

Сіяли синь.

Дзвоники сині

В синій долині

Вушками:

«Дзінь-дзінь».

 

 

АҐРУС 

Кущик аґрусу – колючий.

Та який же він пахучий!

Є на ньому аґрусинки

Для маленької Даринки.

Аґрусиночки достигли!

І коли вони устигли?

 

 

МАКСИМКОВА ХАТИНКА

Є хатинка у Максимка

                                    в лопухах,

А довкола – дикі мальви

                                    у квітках.

Ціле літо у хатинці –

                               просто рай!

Тут сиди, лежи, а хочеш,

                                         то співай…

У хлопчини ноги босі –

                                        теплота!

І хатинка в нього дуже

                                   не проста,

Бо живуть у ній розумні

                                            павучки,

Що нашіптують предивні

                                              казочки.

 

Отака собі хатинка

                                  в лопухах,

У Максимка, в диких мальвах,

                                           у квітках.

 

 

МЕДОМ ПАХНЕ БДЖІЛКА

Медом пахне бджілка

І липова гілка,

І кульбабка жовтощока, 

І тополенька висока…

Рідне поле – аж п’янить! –

Так медáми пахкотить…

Медоносна вся земля! 

Українонька моя! 

 

 

ДОЩИК

 

Падають краплиночки,

 

Наче горошиночки:

 

Хлюп та плюсь.

 

 

Дощик любо стелиться,

 

І цвіте веселиця –

 

Задивлюсь!

 

 

Все кругом купається,

 

Радо усміхається,

 

Бо росте.

 

 

Свіжо пахне літечко,

 

Напуває житечко

 

Золоте.

 

 

 

ДЕ ПАЛАЄ ШИПШИНА

 

Осінь колише тишу.

 

В тиші заснула миша.

 

Там, де палає шипшина,

 

Вже догорає днина.

 

Нічка шипшину торкнула –

 

Пальчик шипóм кольнула.

 

 

 

 

ОСІННІЙ ЛІС

 

Ліс предковічний у задумі,

 

І пахне листя крізь туман.

 

Із верховіття сонця струмінь

 

Сріблить берізці ніжний стан.

 

 

 

Їжак зафоркав у долинці –

 

Будує хатку зимову –

 

Опеньки в купці невеличкій

 

Сховали ніжки у траву.

 

 

 

Плодами стиглими привітно

 

Калина вже палахкотить,

 

У павутинні тепле літо

 

Знялося в небо... і летить...

 

 

 

 

ЛИСТЯЧКО

 

Листячко стривожене

 

Золотом тріпоче,

 

З гілки яблуневої

 

Падати не хоче.

 

У колисці осені,

 

В сивому тумані

 

Шурхотить зажурено

 

Яблуні, як мамі.

 

 

 

 

КІТ-ВОРКІТ

 

Ходить пишно кіт-воркіт.

 

Заглядає через пліт.

 

Бачить грушу із грушками

 

Та смачними горобцями.

 

Язичком аж облизався.

 

До горобчика... підкрався.

 

Хоче пташку не злякати,

 

А тихенько упіймати.

 

Десь поділося «няв-няв» –

 

Котик цвенькати почав.

 

У захопленій роботі

 

Заспівав, як Паваротті*!

 

Ще й підняв угору хвіст,

 

Бо подумав, що артист.

 

 

А горобчики веселі,

 

Як почули нявко-трелі, –

 

Посміялися з кота,

 

Пурх! – і де ж та смакота?..

 

  

Зникли гордощі котячі

 

Від великої невдачі.

 

І поплентався воркіт

 

У широкий дивосвіт…

__________________________________________________

* Лучано Паваротті (1935-2007р.) – італійський тенор,

один із найпопулярніших оперних виконавців.

 

 СНІЖОК 

Легкий сніжок –

зими пушок –

бочкóм лягає

на лужок,

на кущик біля тину,

на двір

і на хатину.

 

Сніжок густий,

немовби дим.

Уже не видно,

що за ним.

Тріщить мороз невпинно,

стає усюди

зимно. 

 

 

СИНИЧКИ

На калині для синичок

Начіпляла годівничок. 

Тут веселі співи чую,

Бо синичок я годую.

 

 

ОХ ЛЮТА Ж БО ЗИМА!

Ох і люта ж бо зима!

Вже й доріжечок нема!

Скрізь високі кучугури,

Снігу – море, снігу – мури!

 

Сніг іде, іде, іде,

Вітер свище і гуде,

Стогне віхола, луна…

Де пташки тепер? Хто зна...

 

Сніг лапатий землю вкриє…

А зима вовчиськом виє,

Розгулялась навісна,

Бо за нею йде весна.

 

РІЗДВЯНИЙ ВІТЕР

Віє вітер з гір

Та до вас у двір,

Проситься до хати

Заколядувати.

Ви його почуйте,

Смакоту готуйте!

Бога прославляйте,

Нас не забувайте!

 

 

ВІНШІВОЧКА

Щиро вас віншуєм нині!

Бог родився у яскині*!

Ось він ручки простягає,

На добро благословляє,

Щоб жили у рідній хаті

І щасливі, і багаті!

______________________

* Яскиня (діал.) – печера.

 

 

РІЗДВО

Сніг лапатий сипле тихо,

Бо Різдво прийшло на втіху.

Діти радісно юрбою

Із колядкою дзвінкою

Йдуть від хати і до хати

Бога Сина прославляти.

 

 

ЧУДОТВОРЕЦЬ МИКОЛАЙ

Чудотворче Миколаю,

Ти прийди до мене з раю

Через гори сніжно-білі,

Крізь хуртечі, заметілі!

Завітай привітно в гості

З миколайчиками вдосталь!

Я для тебе, Миколаю,

Гарну пісню заспіваю!

 

 

РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР

За горою зникло сонце,

Мріє поле вдалині.

Позираю у віконце –

Гарно, добре тут мені.

 

Біля мене котик мурий*

Муркотить на килимку,

У дрімоті сад похмурий

В синьо-білому вінку…

 

Заглядає в шибку зірка,

Вабить пасмом довгих кіс,

Зігріває мерзлу хвіртку

Теплим подихом навскіс.

 

В хату дід зайшов із вітром,

Пряним сіном і добром.

На столі кутя в макітрі,

Мліє свічечка теплом…

___________________

* мурий - темно-сірий.

 

 

ЗИМА

Біла курява усюди!

Поховались навіть люди.

Вітер свище недарма!

Прилетіла з гір зима.

 

Не сидиться їй удома,

Не бере красуню втома:

Метеляє, сипле сніг

На подвір'я, на поріг...

 

Заміта людські сліди –

І куди тепер, куди?

Ні доріжок, ні стежок!

Дише холодно стіжок.

 

На горбах і по ярах

Біло-біло! Білий дах,

Білий двір і білий сад…

Навела зима свій лад!

 

 

СЯЄ ДВІР СНІЖИНКАМИ

Сяє двір сніжинками –

Білими пушинками.

Сніг летить лапатий –

Проситься до хати.

 

Від морозу щулиться,

Оглядає вулицю,

Зманює тихенько

Діточок маленьких.

 

Діти у віконечку

Плещуть у долонечки,

Очками-жаринками

Бавляться сніжинками.

 

І зима не сердиться,

Коло вікон стелиться,

Та її до хати

Краще не пускати.

 

 

РАКИ 

Рано-вранці раки встали,

Гострі клешні розім’яли.

Рили клешнями ріку –

Прешироку!

О-та-ку!